Главная » 2013 » Декабрь » 19 » Історія походження Українського взуття
13:39
Історія походження Українського взуття

Виробництво першого взуття та одягу на Україні дуже тісно пов'язане з розвитком виробництва в Росії. Перше взуття було виготовлено​​виключно з натуральної шкіри. Перед самим процесом пошиву матеріал піддавався обробці, яка відбувалася таким чином: спочатку шкіра закладалася спеціальними складками, після чого прив'язувалася за допомогою мотузки до ніг і морщилася. Саме так з'явилися на світ перші « морщуни», «постоли», «ходаки» і «морщенці».

Серед достатку взуття ручної роботи великим попитом користувалися зручні «чоботи» без підборів. Згадки про них можна зустріти на сторінках народної та класичної української літератури. Лише зрідка майстри використовували невелику підкову замість каблука, яка допомагала своїм власникам виділитися з натовпу. 

XIX століття стало справжньою революцією так, як в моду увійшли зручні та практичні виворотні чоботи. Вони відрізнялися тим, що підметка в них пришивалась з внутрішньої сторони, після чого чобіт повністю змочували водою і вивертали на виворітну сторону.

Як росіянам, так і українцям, які жили у той час, було до душі таке слов'янське взуття, як постоли. Цей різновид виробів користувався особливим попитом у нелегкий період становлення нації. Однак, не дивлячись на загальну назву російського та білоруського взуття, українські традиційні постоли зовні відрізнялися від інших своїм оригінальним прямокутним плетінням, практично не оформленими носками і порівняно низькими боками. На верхній частині робили петлі, в які вдягають мотузка для фіксації взуття на нозі.

Варто також підкреслити і те, що українці завжди надавали взуття особливе значення. На сьогоднішній день з літератури нам відомо величезна кількість різноманітних народних прикмет і обрядів пов'язаних з ним. Яскравим прикладом цьому був символічний подарунок - чоботи, від майбутнього зятя для улюбленої тещі. Вважалося, що таким чином, зять «протоптує» стежку в будинок до тещі і сподівається надалі побудувати з нею добрі і довірливі відносини. Не можна не згадати і чудовий період святок, коли молоді і красиві дівчата збиралися поворожити. Для цього вони кидали через паркан свій черевичок і намагалися дізнатися ім'я свого судженого.

Також подібних прикладів достатньо у фольклорі і розповідях наших предків, які дуже дбайливо ставилися до вишитого одягу, рушників, взуття та всього, що мало сакральне значення. Люди поважали кропітку працю інших і намагалися зберегти свій одяг для родичів, дітей, братів і сестер. Саме завдяки такому підходу, нам вдалося частково відродити традиційні мотиви в модному і яскравому етно стилі - 

Категория: Реклама | Просмотров: 917 | Добавил: MEDVED | Рейтинг: 5.0/2
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]